Людина - соціальна істота. З моменту народження дитина потрапляє в світ соціальних зв'язків і контактів. Першим його соціумом є сім'я, близькі родичі, далі - діти з майданчика або ровесники в дитячому саду.

Поведінка малюка в соціумі залежить від багатьох чинників:

  • відносин між членами сім'ї, які він переймає як основну форму спілкування;
  • типу темпераменту і характеру самої дитини - сором'язливому і інтровертній дитині часто буває складніше зав'язувати нові знайомства і йти на контакт;
  • ступеня довіри до нових людей і навколишньому середовищу;
  • доброзичливості мікросоціуму, в який потрапляє дитина.

Активна соціалізація дитини відбувається з розвитком навичок мови і засвоєння основних норм поведінки в колективі, до цього часу формується тільки ступінь відкритості до зовнішнього світу.

З якого віку починається соціалізація

Для більш правильного розуміння поняття соціалізації варто визначитися з семантичним значенням самого поняття, про яку йтиметься далі. Соціалізація - це процес придбання навичок поведінки в колективі. Не варто розуміти соціалізацію буквально як процес, який проходить тільки під час спілкування дітей в певному мікросоціумі. Старт визначення свого місця в соціумі починається з самого народження і не припиняється протягом всього життя людини.

Соціалізацію дитини дошкільного віку можна розділити на кілька етапів:

  • з народження до 6 місяців;
  • 6 місяців - 1 рік;
  • 1-2 року;
  • 3-4 роки;
  • 4 роки -6 років.

Першим соціумом, в який потрапляє дитина, є його сім'я. Відносини між батьками і ставлення до дитини з боку батьків - головні чинники, які впливають на формування звичок поведінки і подальшого спілкування. Навіть в такому маленькому віці з малюком важливо спілкуватися за допомогою тактильних відчуттів і за допомогою слів. Якщо у власній родині сприятлива атмосфера, то і світ для малюка буде здаватися добрим і відкритим.

Близькі родичі також важливі на перших етапах формування маленького соціуму дитини. Дуже важливо, щоб малюк з ранніх років розумів той факт, що люди бувають різні і всі вони можуть органічно уживатися разом.

Період з 6 місяців і до 1 року - це період активного наслідування. У цей момент закладаються основи поведінки й мови. Важливо повторювати за малюком різні звуки, співати йому пісеньки, читати і всіляко розвивати емоційний інтелект.

З 1 року і до 2 років малюк пізнає і інші види мікросоціуму. Саме на цей момент припадають перші походи на дитячий майданчик або спілкування з однолітками. Важливо дати дитині звикнути до нової компанії, придивитися до оточуючих. Не потрібно тиснути на малюка і примушувати до спілкування. Це може привести до відчуженості і негативного ставлення до колективу в майбутньому. Якщо малюк психологічно і фізично готовий до першої самостійності, то в цьому віці можна вже доглядати для нього дитячий сад.

У віці 3-4 років дитини проходить етап активної соціалізації самостійно. Це пов'язано з тим, що дитина починає відвідувати дитячий садок і надовго залишається без близьких. Якщо на перших етапах, описаних вище, були допущені помилки або самостійна соціалізація відбулася занадто стрімко, то малюк почуває особливий дискомфорт.

Нерідко бувають випадки, коли дитина відмовляється відвідувати садок і стороною обходить компанії дітей на майданчику. Для того, щоб уникнути подібних ситуацій, варто дотримуватись деяких правил:

  • привчайте малюка до компаній поступово;
  • давайте йому можливість спілкуватися з дітьми самостійно;
  • промовляйте всі моменти і ситуації, в яких дитина відчуває себе не в своїй тарілці;
  • не тисніть і не звітують малюка при інших людях;
  • ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими, особливо в присутності інших мам;
  • враховуйте бажання дитини і прислухайтеся до нього;
  • вирішуйте складні ситуації в формі гри.

Нерідко так буває, що малюк не ходить в дитячий сад і перший етап його самостійної соціалізації проходить вже у віці 5-6 років. Якщо батьки приділяли належну увагу формуванню звичок колективного спілкування і не тримали своє чадо подалі від інших дітей, то соціалізація хоч і буде проходити з деякими труднощами, але не буде критичним.

Соціалізація дитини - безперервний процес. Важлива роль в ньому відводиться батькам, які виконують роль путівників у доросле життя. У певний момент потрібно дати своїй дитині свободу, попередньо продемонструвавши йому основи поведінки в колективі і прийнятні моделі спілкування між людьми.