Вибудовування режиму дитини - це те, чим мамам доводиться займатися фактично з перших днів життя малюка. До 1,5 років це завдання зазвичай вирішується. Але затишшя може бути недовгим. Період від 2 до 6 років знаменуется бурхливим розвитком дитячої фантазії. Крім того, дитина у цей період активно пізнає світ. Його нервова система реагує щодня на сотні сигналів, мозок опрацьовує величезні маси інформації. Все це може призвести до страху спати на самоті. Це один із найпоширеніших дитячих страхів, з ним стикається чи не кожен перший дошкільник.
Чому дитина боїться спати сама?
Страх - природна та здорова реакція людської психіки. Він допомагає нам усім вижити. Але в чому причина того, що дитина боїться засинати на самоті? Зазвичай це:
- Занепокоєння через зміни у житті. Це адаптація до дитячого садка чи школи, переїзд в іншу квартиру або навіть просто до дитячої кімнати.
- Страх перед казковими персонажами чи істотами, яких дитина вигадала сама. Саме тому батькам необхідно ретельно підбирати контент для своїх доньок та синів. Не можна дозволяти малюкові дивитися дорослі фільми, передачі. Критично потрібно підходити до вибору мультфільмів та казок.
- Нестача уваги батьків, що призводить до постійної тривоги. Спровокувати проблему може початок відвідування дитячого садка, народження молодшого брата чи сестри.
- Надмірне розумове навантаження. Після напруженого, повного вражень дня нервова система не може перейти "в режим енергозбереження".
Усі ці ситуації типові. Психологи розробили низку рекомендацій, які допоможуть вирішити проблему.
Включайте нічник
Найбільше людей лякає невідомість. Дайте можливість малюкові переконатися, що у темній кімнаті немає жодних чудовиськ. Перед тим, як вийти з дитячої, вмикайте йому нічник. Нехай приглушене світло розвіює страхи малюка, доки він не засне. З цією ж метою можна залишати двері в дитячу прочинену і включати світло в коридорі або суміжній кімнаті.
Не допускайте тиші
Голоси батьків із сусідньої кімнати чудово заспокоять дошкільника, покажуть йому, що мама та тато зовсім поряд. Тому не потрібно щільно зачиняти двері до дитячих, коли дитина лягає спати. Звичайно, не варто говорити на весь голос або дивитися телевізор на великій гучності. Але й цілковита тиша зовсім не потрібна.
Переможіть ірраціональні страхи
У сучасному світі важко захистити дитину від деструктивної інформації. Та й персонаж мультфільму, рекламного ролика або навіть дитячого віршика може бути в уяві малюка зовсім не таким невинним, яким його сприймають дорослі. Це хороша можливість навчити маленьку людину не тікати від страхів, а впоратися з ними.
Нехай дитина візуалізує свій страх — розповість, як виглядає той, кого він боїться. Можна намалювати цього монстра або зліпити із пластиліну, разом вибрати в магазині схожу іграшку. Жахові треба дати ім'я і придумати історії про нього — не лякаючі, а кумедні. Тоді стане зрозуміло, що боятися зовсім нічого, а той, хто спочатку виглядає лякаюче, може бути невинним і навіть добрим.
Створіть захисника або компаньйона
Можна не приручати монстра, а створити того, хто зможе захистити його. Це може бути улюблена малюком м'яка іграшка або нова, куплена спеціально для сну. Вона дасть відчуття безпеки, дозволить дитині відчувати, що вночі вона не залишається на самоті.
Побудуйте режим відходу до сну
Рухливі ігри та складні заняття слід припинити щонайменше за годину до сну. Це дозволить дитячому тілу та психіці налаштуватися на відпочинок. Часто саме перезбудження не дає просто заснути. А разом із втомою вона спровокує тривогу. Дитина спати хоче, але не може. Йому страшно і його психіка починає шукати обґрунтування для страху, наприклад, монстр під ліжком або за вікном.
Сформулюйте ритуал укладання
Що ритуали, що повторюються щодня:
- допоможуть дитині увійти в режим;
- дадуть почуття безпеки;
- дозволять провести час із батьками, отримати увагу та турботу.
Ритуалом може стати казка на ніч, колискова, поцілунки в щоку та обійми. Але, звісно, не підійде сумісний перегляд мультфільмів. Екран планшета, телефону або комп'ютера випромінює яскраве світло, що заважає виробленню мелатоніну - гормону, що відповідає за засинання та якість сну. Можна підібрати спеціальну книгу для читання перед сном. Це можуть бути добрі казки з не надто динамічним сюжетом. Вдень діставати книгу не можна, нехай вона асоціюється саме з відходом до сна.
Часто страх з'являється в той час, коли дитина переходить спати в свою кімнату Поясніть, що спати окремо — привід не для страху, а для гордості. Що сплять в одній кімнаті з батьками тільки зовсім малюки, а він стає більшим і самостійним. Разом підберіть гарну постільну білизну, зручну подушку, затишний плед.
Що робити не можна?
Головне — не ігнорувати проблему та не лаяти малюка. Ще жодна людина не виросла, зовсім нічого не боячись. Підтримайте дитину та навчіть її справлятися зі страхом здоровими способами. У дорослому житті це йому обов'язково знадобиться.
